Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розв'язний — прикметник про манери розв язний прикметник про завдання … Орфографічний словник української мови
розв'язний — I [розвйа/знией] м. (на) зному/ з(‘)н ім, мн. з(‘)н і (про манери, поведінку тощо) II [розвйазни/й] м. (на) зно/му/ з(‘)н і/м, мн. з(‘)н і/ (про задачу, питання тощо) … Орфоепічний словник української мови
розв'язність — ності, ж. Абстр. ім. до розв язний … Український тлумачний словник
розв'язно — Присл. до розв язний … Український тлумачний словник
нерозв'язний — а, е. Якого не можна вирішити, розв язати, вияснити і т. ін.; який не піддається розв язанню … Український тлумачний словник
важкорозв'язний — а, е. Який важко розв язати … Український тлумачний словник
нерозв'язний — прикметник якого не можна розв язати … Орфографічний словник української мови
розхристаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розхристати. 2) у знач. прикм. Розстебнутий перев. на грудях (про одяг та його частини). || Оголений, відкритий (перев. про груди). || З оголеними, відкритими грудьми, у розстебнутому одязі. •• Розхри/стана… … Український тлумачний словник
безпардонний — а, е, розм. Дуже розв язний; грубий, нахабний, занадто набридливий; безцеремонний … Український тлумачний словник
безцеремонний — а, е. Який не додержується правил пристойності, ввічливості; надто розв язний. || Який не відповідає правилам пристойності, ввічливості. Безцеремонна поведінка … Український тлумачний словник
